Заява Міністра оборони Великої Британії у Палаті громад 17 січня 2022 року
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес зробив заяву у Палаті громад 17 січня 2022 р. щодо ситуації в Україні.
Дякую, пане Спікере, з вашого дозволу я хотів надати оновлену інформацію Палаті про ситуацію в Україні. Станом на сьогодні (17 січня) десятки тисяч російських військ перебувають близько до українського кордону.
Їхнє розгортання не є звичайним, вони оснащені танками, бойовими броньованими машинами, реактивною артилерією та балістичними ракетами малої дальності.
Ми та наші союзники маємо законні та реальні підстави для занепокоєння тим, що конфігурація та масштаби сил, які збираються, за підтримки російських повітряних і морських ударних сил дальньої дії, розміщених у регіоні, можуть бути використані з метою здійснення вторгнення в Україну з кількох напрямків.
Але яке б остаточне рішення не ухвалила російська влада щодо використання таких сил, їхня присутність і рівень готовності створюють атмосферу дестабілізації та примусу, що в кращому випадку загрожує прорахунками, а в гіршому – конфліктом.
Окрім того, останніми тижнями ми спостерігали загострення російської риторики, посилення кіберактивності та поширення дезінформації, яка може слугувати фальшивим приводом для російського військового втручання.
Фіктивні наративи є дуже важливою складовою кремлівського підручника. Вони їх використовували в 2008 році, перед вторгненням Росії в Грузію; і в Україну в 2014 році. Сьогодні знову лунають оманливі наративи.
Росія припустила, що їхнє військове нарощування на кордоні України є відповіддю на агресію НАТО і планом Заходу використовувати Україну для «розділу та володарювання» російським народом. Вони висунули цю дивовижну тезу про те, що НАТО намагається оточити Росію.
Дозвольте пояснити, пане Спікере, ніхто не намагається «керувати» російським народом. Лише 1/16 території Росії межує з країною-членом НАТО. А НАТО є – і завжди було – оборонним союзом.
НАТО – у своїй основі – вірить у те, що будь-яка країна в альянсі, незалежно від того, наскільки вона велика чи маленька, – за правом членства – має зобов’язання взаємної оборони. Напад на одного з нас є нападом на всіх нас. З 12 країн-засновниць у 1949 р. Альянс НАТО зріс до 30 сьогодні.
Ці країни приєдналися до Альянсу не тому, що НАТО змушує їх до цього, а через вільно виражену волю влади та народів цих країн. Країни обирають НАТО; НАТО не обирає їх. Якщо Росія стурбована розширенням, їй, можливо, варто запитати себе, чому, коли люди були вільні у виборі, вони обрали НАТО.
НАТО – це Альянс країн-однодумців, які, крім прихильності до взаємної оборони, поділяють низку спільних цінностей, а суверенітет інших держав поважають усі. Кожна нація має суверенне право вибирати власні заходи безпеки. Це основоположний принцип європейської безпеки, якого Росія дотримувалася в минулому. І все ж тепер Росія прагне накладати вето щодо того, хто приєднується до НАТО.
Сполучене Королівство відстоюватиме право країн обирати свої альянси. Важливішим, ніж вибір, який вони роблять, є право на такий вибір. Під час мого нещодавнього візиту до Швеції та Фінляндії, двох країн, що не входять до складу НАТО, було зрозуміло, що спроби Кремля диктувати суверенним державам, що вони можуть або не можуть обирати, були відхилені у всьому політичному спектрі.
Пане Спікере, я мушу підкреслити: ніхто не хоче конфлікту. Українці не прагнуть до конфронтації, незважаючи на незаконну анексію їхніх земель у Криму та окупацію на Донбасі. Я впевнений, що пересічні росіяни, які пам’ятають перший конфлікт у Чечні та інші більш давні конфлікти, теж не хочуть чергової скрутної ситуації.
Минулого тижня відбулися інтенсивні обговорення на міжнародному фронті для досягнення дипломатичного вирішення поточної ситуації, зокрема зустрічі на рівні НАТО та Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Участь у Раді НАТО-Росія дала зрозуміти, що НАТО відкрите до діалогу з Росією з низки питань захисту євроатлантичної безпеки, включно зі зниженням ризиків, прозорістю, контролем над озброєннями та лініями зв’язку. Але ми не будемо винагороджувати агресію.
І ми відкриті до діалогу на двосторонній основі.
23 грудня Начальник штабу оборони адмірал Тоні Радакін провів розмову зі своїм російським колегою генералом Герасимовим. Під час телефонної розмови вони погодилися, що важливо підтримувати зв’язок, щоб зрозуміти наміри один одного та уникнути прорахунків.
У розмові з Президентом Путіним 13 грудня Прем’єр-міністр висловив глибоку стурбованість Сполученого Королівства нарощуванням російських збройних сил на кордоні України, а також знову наголосив на важливості роботи дипломатичними каналами для деескалації напруженості та пошуку довготривалих рішень.
Міністр закордонних справ продовжує спілкуватися з її російським колегою міністром закордонних справ Сергієм Лавровим, наприклад нещодавно вона особисто спілкувалася з ним на полях зустрічі Ради міністрів ОБСЄ в Стокгольмі 2 грудня.
Росія має найбільші конвенційні сили серед усіх держав Європи. Має горду історію. Ми воювали разом. Ми відзначили мужність арктичних конвоїв і їх 80-річчя минулого року. І Росія — ядерна держава. Їй нема чого боятися від НАТО, України, ані інших країн, які прагнуть миру на європейському континенті.
Отже, сьогодні я запрошую свого російського колегу Сергія Шойгу відвідати Лондон у найближчі кілька тижнів. Ми готові обговорювати питання, пов’язані із взаємними проблемами безпеки та діяти конструктивно, сумлінно.
Позиція Великої Британії щодо України також зрозуміла. Ми беззастережно підтримуємо її суверенітет і територіальну цілісність в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з Кримом. Україна – незалежна, суверенна держава гордого, незалежного українського народу.
Міністерство оборони Великої Британії вже має давні відносини з нашими українськими колегами, і ми продовжуємо надавати підтримку в багатьох сферах, включно з безпековою допомогою та реформою сектору оборони.
З 2015 р. Велика Британія допомогла зміцнити стійкість і спроможність Збройних Сил України за допомогою операції ORBITAL, яка підготувала понад 22 тис. українських військовослужбовців. І ми залишаємо за собою право надавати двосторонню підтримку на прохання суверенної нації у сферах, які краще допоможуть їй захистити себе.
Важливо, щоб Україна мала спроможність захистити себе. Після того, як Україна втратила значну частину свого військово-морського флоту через незаконну окупацію Криму Росією, стало важливо допомогти Україні створити та підтримувати військово-морський потенціал.
Ми не повинні забувати, пане Спікере, про тисячі українців, які загинули під час захисту своєї країни і яких щодня вбивають снайпери по той бік лінії розмежування.
Тому у 2019 р. я розширив операцію ORBITAL, включивши до неї військово-морське співробітництво. І тому минулого року ми домовилися про низку заходів, зокрема про постачання Україні двох протимінних суден, а також про спільне виробництво восьми нових кораблів, оснащених сучасними системами озброєння. Системи оборонного озброєння.
Як я сказав у цій Палаті минулого тижня, Рамкова угода, представлена Парламенту в листопаді 2021 року, підтвердила принцип, згідно з яким Велика Британія надаватиме Україні як навчання, так і оборонні можливості, щоб допомогти їй краще захищатися.
У рамках цього ж принципу я можу сьогодні підтвердити Палаті представників, що у світлі дедалі більш загрозливої поведінки з боку Росії та на додаток до нашої поточної підтримки, Велика Британія надає новий пакет безпекової допомоги для підвищення обороноздатності України.
Ми ухвалили рішення про постачання Україні легких, протитанкових, оборонних систем озброєння. Невелика кількість особового складу Великої Британії також проведе початкове короткострокове навчання в рамках операції ORBITAL, перш ніж повернутися до Сполученого Королівства.
Цей безпековий пакет допомоги доповнює навчання та можливості, які вже має Україна, а також ті, які також надають Велика Британія та інші члени Альянсу в Європі та Сполучені Штати. Україна має повне право захищати свої кордони і цей новий пакет допомоги ще більше посилює її здатність робити це.
Дозвольте мені пояснити: ця підтримка – це озброєння ближньої дії з винятково оборонними можливостями; воно не є стратегічною зброєю і не становить загрози для Росії. Вони будуть використовуватися для самооборони і британський персонал, який проводить початкове навчання, повернеться до Сполученого Королівства після його завершення.
Прем’єр-міністр чітко заявив, що будь-які дії Росії з дестабілізації в Україні будуть стратегічною помилкою, яка матиме значні наслідки. Саме тому готовий пакет міжнародних санкцій, які гарантують покарання російської влади, якщо та перетне межу. Але ціну вторгнення відчує не тільки Захід.
Я відвідав Україну п’ять разів, починаючи з 2016 р., і я знаю, що українці – гордий народ, який буде стояти і боротися – за свою країну, за демократію та за свободу.
Будь-яке вторгнення буде розглядатися не як «визволення», а як окупація, і я боюся, що це може призвести до величезних втрат життів з усіх сторін.
Нинішні складні відносини з Кремлем – не ті, які ми хотіли б мати у Сполученому Королівстві. Так не має бути. Сполучене Королівство поважає людей, культуру та історію Росії.
У нас більше спільного, ніж ми можемо думати, – культурно, історично та технологічно. Ми хочемо дружити з російським народом так, як ми це робили сотні років.
І є світ, у якому ми можемо встановити взаємовигідні відносини з Росією, разом працювати у спільних сферах інтересів і вирішувати взаємні проблеми безпеки. Нинішній розрив великий, але не нездоланний.
Я все ще сподіваюся, що дипломатія переможе. Це вибір президента Путіна – обрати дипломатію та діалог або конфлікт і наслідки.
Але нинішня поведінка Росії загрожує не лише суверенітету гордої національної держави; вона також дестабілізує міжнародний правопорядок і кидає виклик цінностям, які лежать в його основі.
Тому тим важливіше, щоб ми були солідарні з тими, хто поділяє наші цінності: включно з нашими союзниками по НАТО та партнерами, такими як Швеція, Фінляндія та Україна.